У воєнних реаліях найбільш вразливими перед травмувальними подіями та емоційними потрясіннями залишаються маленькі українці. Кризові ситуації викликають у дітей гострі емоційні реакції, серед яких найбільш поширена – страх. З одного боку, це природна й адекватна відповідь людської психіки на зовнішню загрозу. У разі реальної небезпеки він бажаний і потрібний, оскільки так працює наш інстинкт самозбереження. З іншого – тривалі, хронічні переживання страху впливають на емоційне благополуччя дитини, можуть викликати зміни в її поведінці, спричиняти серйозні розлади у її емоційній сфері та навіть тілесні хвороби.
Див. попередні матеріали по темі Зцілення у надійних обіймах і Тілесні практики проти дитячого стресу
Маленькі діти не в змозі самостійно впоратися зі своїми емоціями, усвідомити причинно-наслідкові зв’язки страшних подій, тому сприймають їх гостріше за дорослих. У травмованих дітей коло проявів страху стає ширшим: до старих страхів приєднуються нові (боязнь темряви, страх залишатися вдома самому, побоювання розлуки з батьками). Ці переживання можуть породжувати нервову енергію, дитина не здатна їх контролювати, втрачає відчуття безпеки… Батькам обов’язково потрібно реагувати на дитячий страх, адже зараз він є найбільш загальною та найпершою реакцією на пережитий стрес.
Зі страхами невротичного характеру, які буквально заважають дитині жити і радіти життю, допоможе впоратися дитячий психолог. Але багато в чому успіх у цій важливій роботі залежить саме від зусиль сім’ї, оскільки найсуттєвіший вплив на психічний стан та розвиток дитини мають її рідні.
Як допомогти дитині впоратися зі страхами та відновити внутрішню рівновагу?
- Бути максимально уважними. Мама й тато зможуть розпізнати найменші зміни в поведінці свого маляти, якщо пильно прислухатимуться до того, що і як говорить дитина, чи відчуваються у її словах занепокоєння, страх, тривога, або якщо спостерігатимуть за дитиною під час гри, коли вона несвідомо виявляє навіть приховані почуття.
- Доброзичливо та спокійно, терпляче і з розумінням спілкуватися з дитиною, не заперечувати її страхи, а делікатно обговорювати, запевняючи, що зараз їй нічого не загрожує і ви робите все для того, щоб вона почувалася у безпеці.
- Вибудовувати стосунки, засновані на емоційній близькості та довірі, любові та емоційному теплі.
- Робити разом корисні справи, які відвертають від тривожних думок. Наприклад, займатися творчістю. Арттерапія, ліплення, створення казкових історій про страхи зі щасливим кінцем сприятимуть подоланню страху. Можна запропонувати дитині зліпити свого страшного монстра і винести його з будинку; зобразити на малюнку свій страх смішним, а потім знешкодити його, «посадивши у клітку» або розірвавши малюнок; виготовити разом з дитиною або придбати для неї маленький талісман чи оберіг, наприклад, у вигляді іграшки, який вона зможе постійно носити з собою як захист від страхів.
- Застосовувати ігрову терапію. Гра для дитини – не лише природна діяльність, а й ресурс для відновлення. Завдяки іграм можна навчити дитину усвідомлювати власні почуття, оцінювати свій страх, керувати ним і, зрештою, змінити ставлення до нього. Кілька таких ігор, які спрямовані на подолання стресу та зміцнення життєстійкості у травмованих дітей, запропонували українські психологи Центру психічного здоров’я, розробивши електронний посібник для фахівців та батьків «Безпечний простір». Турботливі мами й тати легко включать ці ігри у повсякденну взаємодію з дитиною.
Гра «Мішок боюсиків»
Знадобляться аркуш А4 з намальованим мішечком та кольорові олівці. Усередині цього мішка дитина малює (або вписує) усе, чого боїться і що її турбує. Після цього потрібно обговорити зображене (написане) і з’ясувати, для чого потрібен страх, коли він важливий і коли заважає. Творчий процес дорослий коментує словами: «Сьогодні ми поговоримо про емоції, які в нас викликають важкі події. Це можуть бути складні, неприємні почуття: погані спогади, нерозуміння, страх, розгубленість...
Коли трапляються нещастя, нелегко усім. Це нормально – почуватися по-різному після важких подій. Усі реакції нормальні, але події, які з нами трапляються, – ненормальні. Ми можемо боятися – і це може заважати. Боятися нормально для дітей і дорослих, які потрапляли у страшні ситуації. Після побаченого, почутого щось може нагадувати нам про пережите. Ми можемо почуватися так, ніби це відбувається з нами знову, навіть якщо ми знаємо, що це не так. Це може лякати, ми можемо уникати місця, які нагадують нам про жахливі події. А тепер намалюємо у мішечку свої страхи-боюсики».
Гра «Чарівний магазин»
Можна проводити під веселу ритмічну музику, увімкнути на комп’ютері зображення східного ринку і крамничок із солодощами. Дорослий заздалегідь кладе на стіл і прикриває серветкою солодощі, потім підводить до нього дитину. Гра починається словами: «Зараз ми відправимося у чарівну подорож до казкового магазину. У ньому купують різні страхи-боюсики для людей, хто позбувся страху, тому що страх може бути корисним.
Якщо його достатньо, він нас оберігає та захищає. А коли забагато – шкодить. Як ти гадаєш, коли страх може бути потрібний?» Дитина відповідає. Потім дорослий просить її зазирнути у свій мішечок боюсиків і вирішити, якого страху забагато, і продати його в магазин. Дорослому обов’язково потрібно сказати, для кого він купує цей страх. Наприклад, страх темряви дуже потрібний хлопчику Петрику, який гуляє вночі та не може вчасно приходити додому. За свій страх дитина отримує ласощі – те, що любить і зазвичай їсть із задоволенням.
Ці ігри допоможуть дитині розпізнати та усвідомити свої страхи, висловити їх через образи, знайти в них позитивний сенс.
Дитячі страхи також може підживлювати високий рівень тривожності дорослих з близького кола. І навпаки, діти зазвичай справляються краще, коли поруч спокійні та сильні дорослі, які надають всіляку підтримку, допомагають подолати кризу, дбають про їхню безпеку та емоційну стабільність, створюють безпечний простір і стають для них ресурсом. Не забувайте піклуватися про себе і власний емоційний стан, адже ми можемо давати іншим лише те, чим наповнені самі.
Див. також статтю Як допомогти дитині під час війни
З любов'ю, Алла Янсонс
